.jpg)
Рідна мова є не лише засобом спілкування, а й важливою складовою культурної спадщини нації, носієм її історичної пам’яті та національної ідентичності.
Саме мова відіграє визначальну роль у формуванні світогляду людини, збереженні народних традицій і передачі духовних цінностей від покоління до покоління. Втрата мови неминуче призводить до втрати частини культурної самобутності народу, тому її збереження є одним із найважливіших завдань сучасного суспільства.
Міжнародний день рідної мови було запроваджено на згадку про події, що сталися 21 лютого 1952 року в Бангладеш (на той час − Східному Пакистані). Того дня студенти вийшли на мирну акцію протесту, відстоюючи право користуватися бенгальською мовою як рідною. Під час цих подій загинули четверо студентів, а сама трагедія стала символом боротьби за мовні права та культурну ідентичність.
На вшанування пам’яті загиблих уряд Бангладеш ухвалив рішення щорічно відзначати цей день. У 1999 році з ініціативи цієї держави Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила 21 лютого Міжнародним днем рідної мови з метою підтримки мовного й культурного різноманіття у світі. Від 2000 року ця дата відзначається на міжнародному рівні, зокрема й в Україні, як нагадування про важливість збереження рідної мови кожного народу.
