Академічна культура дослідника в освітньому просторі: європейський та національний досвід – 2026

До Дня науки 14-16 травня 2026 року відповідно до плану роботи СумДПУ відбулася ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Академічна культура дослідника в освітньому просторі: європейський та національний досвід».

Конференцію організували і провели Центр науково-освітнього партнерства і мережевої взаємодії та кафедра педагогіки Навчально-наукового інституту педагогіки і психології СумДПУ у співпраці з українськими й зарубіжними партнерами:

Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Кафедрою ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття», Українським мовно-інформаційним фондом НАН України, Українсько-польським міжнародним центром освіти і науки ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Запорізьким національним університетом, Карпатським національним університетом імені Василя Стефаника, Луцьким педагогічним інститутом Волинської обласної ради, Університетом VIZJA / Uniwersytet VIZJA (Польща), Польським науковим товариством / Polskie Towarzystwo Nauk, PTN (м. Гданськ, Республіка Польща), Центром українських дослідників в Австрії (Відень, Австрія), Українським товариством взаємодопомоги в Стамбулі (Туреччина), Українською Шкільною Радою УКК Америки, Управлінням Державної служби якості освіти в Сумській області.

Програма заходу охоплювала 1)інтерактивні дискусійні платформи, 2)гостьові лекції, майстерки в межах всеукраїнської школи з міжнародною участю «Термінологічна культура фахівця», 3)підведення підсумків міжнародного конкурсу есе для здобувачів освіти «Доброчесність у навчанні: дотримуватися/ не можна/ порушувати», 4)презентації співпраці співорганізаторів.

Від СумДПУ модерувала захід Олена Семеног, доктор педагогічних наук, професор, керівниця Центру освітньо-наукового партнерства і мережевої взаємодії.

З мотивувальними словами до учасників конференції звернулися:

• Ганна Заікіна, перший проректор СумДПУ;
• Світлана Кондратюк, директор Навчально-наукового інституту педагогіки і психології СумДПУ;
• Станіслав Чайченко, проректор ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»;
• Марина Бойченко, завідувач кафедри педагогіки СумДПУ;
• Петро Бойчук, ректор Луцького педагогічного інституту Волинської обласної ради;
• Алла Рябуха, начальник Управління Державної служби якості освіти в Сумській області (https://www.youtube.com/watch?v=ZAp5-IJI5VU);
• Тетяна Фецан, голова товариства Українського товариства взаємодопомоги (Ukrayna Dayanışma Derneği, м. Стамбул, Туреччина).

Епіграфом конференції стали слова академіка НАПН України Семена Гончаренка «Відповідальність ученого перед суспільством вимагає від нього громадянської мужності». Уже дев’ятий рік поспіль конференція об’єднує науковців, викладачів, молодих дослідників, аспірантів, здобувачів освіти та міжнародну академічну спільноту навколо актуальних проблем розвитку науки й освіти, академічної культури, академічної доброчесності, цифрової трансформації та міжнародного партнерства.

Цьогоріч до оргкомітету конференції надійшло понад 300 заявок від науковців, педагогів, здобувачів освіти та молодих учених. Географія учасників охоплює різні регіони України - Сумщину, Київщину, Чернігівщину, Волинь, Закарпаття, Запоріжжя, Прикарпаття, Черкащину, Херсонщину та інші області, а також представників закладів освіти й наукових установ Польщі, Австрії, Словаччини, Німеччини, США, Канади, Туреччини та інших країн. Широка міжнародна присутність засвідчує актуальність проблематики конференції та високий рівень академічної взаємодії.

Під час інтерактивних дискусійних платформ учасники презентували результати наукових досліджень і сучасні освітні практики.

Робота конференції тривала в межах інтерактивних дискусійних платформ:

ЦІННОСТІ АКАДЕМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

• Позитивна мотивація як визначальний чинник власного наукового шляху – Даріуш В. Скальскі, доктор габілітований педагогічних наук, доктор педагогічних наук, професор, кандидат наук із фізичної культури, віцепрезидент Польського товариства наук (PTN) у місті Гданськ (Республіка Польща)
• Діяльність Українського мовно-інформаційного фонду НАН України в умовах глобальних викликів – Володимир Широков, академік НАН України, доктор технічних наук, професор, директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України
• Від гранту до академічної екосистеми: культура міжнародного партнерства – Ян Капранов, доктор філологічних наук, професор (Україна), хабілітований доктор (мовознавство) (Польща), професор Школи гуманітарних наук та образотворчого мистецтва, Університет VIZJA, Польща

АКАДЕМІЧНА КУЛЬТУРА ДОСЛІДНИКА В ІННОВАЦІЙНІЙ ЕКОСИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

• Академічна етика в умовах міжкультурної взаємодії: досвід України та країн ЄС – Ольга БІЛИЧЕНКО, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, завідувач кафедри української мови та літератури ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»
• Формування нової культури докторської освіти в умовах геополітичних і технологічних викликів: європейський досвід та українські перспективи – Аліна Сбруєва, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка
• Інституційні практики оновлення змісту підготовки PhD з освітніх наук в умовах цифровізації та воєнного стану – Мирослава Вовк, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття»
• Соціально-психологічні виміри забезпечення якості докторської освіти: національний та глобальний контексти – Ольга ФАСТ, кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці КЗВО «Луцький педагогічний інститут» Волинської обласної ради
• Формування академічної доброчесності PHD: формальна/ інформальна/ неформальна освіта – Анастасія КУЗЬМЕНКО, кандидат філологічних наук, доцент, докторант Херсонського державного університету, викладач закладу професійної освіти «Adolf-Reichwein-Schule», Німеччина
• Відповідальне використання штучного інтелекту в закладах вищої освіти: нормативні засади й освітні практики – Оксана Цюняк, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри початкової освіти, заступник декана з наукової роботи педагогічного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника https://www.youtube.com/watch?v=kBuq3gj-nTU&t=7s
• Poczucie odpowiedzialności i wrażliwość emocjonalna u studentów kierunków społecznych – Agnieszka Lewicka, doktor habilitowany, profesor uczelni Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie; Ewa Trojanowska, doktor, adiunkt Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie; Agnieszka Pytka, doktor, adiunkt Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie

АКАДЕМІЧНА КУЛЬТУРА І МОВНА ОСОБИСТІСТЬ В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

• Культурологічний підхід до навчання української літератури в науково-методичній спадщині Н. Волошиної та її наукової школи – Наталія Гоголь, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови, літератури та методики навчання Глухівського НПУ імені О.Довженка
• Науково-педагогічна діяльність Наталії Полонської-Василенко в контексті розвитку української академічної культури – Лариса Корж-Усенко, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри менеджменту освіти та педагогіки вищої школи СумДПУ імені А.С.Макаренка
• Українськомовний академічний дискурс доктора Юрія Гаєцького: професійний портрет мовної особистості дослідника діаспори – Соломія Ушневич, секретар Шкільної Ради Українського Конгресового Комітету Америки Ukrainian Educational Council USA (м. Нью-Йорк, США), кандидат філологічних наук, доцент, доцент Карпатського національного університету імені Василя Стефаника https://www.youtube.com/watch?v=vNL3shCkTyQ&t=9s
• Формування міжкультурної компетентності інофонів у процесі навчання української мови як іноземної в умовах воєнного стану (на прикладі українсько-турецького проєкту) – Ірина КУШНІР, кандидат педагогічних наук, доцент, лектор-доктор відділення української мови та літератури кафедри слов’янських мов факультету письменства Стамбульського університету
• Academic Integrity as a Culture of Respect – Єлизавета Джан, аспірантка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка

У центрі обговорення на секціях – актуальні питання сучасної освіти й науки: академічна культура в умовах глобальних викликів, цифровізація освіти, етика наукових досліджень, трансформація докторської підготовки, академічне письмо, мовна особистість дослідника, міжнародне партнерство та використання технологій штучного інтелекту у вищій школі.

Під час конференції відбулися гостьові лекції сучасних українських і зарубіжних дослідників:

«Методологія наукового дослідження в андрагогіці»
Лекторка – Олена Волярська, доктор педагогічних наук, професор, дослідниця кафедри педагогіки філософського факультету Університету Коменського в Братиславі (Словацька Республіка), стипендіатка Фонду порятунку вчених Інституту міжнародної освіти США (Institute of International Education Scholar Rescue Fund)

«Етичні аспекти партисипативних досліджень за участю дітей»
Лекторка – Анна Млинарчук-Соколовська, доктор габілітований, професор, професор Uniwersytet w Białymstoku, UwB (Польща), членкиня Комісії з етики наукових досліджень

Політика використання штучного інтелекту у вищій освіті Швейцарії: досвід Цюрихського університету педагогічної освіти
Лектор – Кирил КОТУН, кандидат педагогічних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, Голова ради молодих вчених Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, співголова Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України.

Важливою складовою заходу стало підбиття підсумків Міжнародного конкурсу есе «Доброчесність у навчанні: дотримуватися / не можна / порушувати». На конкурс було представлено 167 робіт здобувачів освіти із закладів загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Учасники порушували теми академічної відповідальності, культури чесного навчання, викликів цифрової доби та етичного використання штучного інтелекту.

У межах конференції також відбулися презентації міжнародних науково-освітніх проєктів і партнерських ініціатив Центру науково-освітнього партнерства і мережевої взаємодії та кафедри педагогіки СумДПУ імені А.С.Макаренка з міжнародними партнерами.

Конференція підтвердила, що академічна культура сьогодні є не лише складником професійної діяльності науковця, а й важливою умовою формування відповідального, відкритого та стійкого освітнього середовища України.

За результатами заходу розроблено рекомендації з імплементації успішних практик реалізації політик академічної доброчесності в освітній і науковій діяльності:

На державному рівні

1. Ініціювати створення національної онлайн-платформи з академічної культури, що міститиме відкриті курси, вебінари, кейси з академічної доброчесності, цифрової грамотності та академічного письма.
2. Передбачити фінансування програм академічної мобільності молодих науковців, аспірантів і викладачів для участі в міжнародних стажуваннях та наукових проєктах.
3. Рекомендувати включення до стандартів вищої освіти окремих компетентностей, пов’язаних із медіаграмотністю, цифровою безпекою, академічною етикою та культурою наукової комунікації.
4. Сприяти створенню міжуніверситетських центрів підтримки дослідників для консультування з питань академічного письма, грантової діяльності, міжнародної співпраці та відкритої науки.

На інституційному рівні

1. Розробляти інституційні процедури щодо використання штучного інтелекту в освітній і науковій діяльності із чітким визначенням етичних меж, правил цитування та перевірки академічної доброчесності.
2. Упроваджувати в закладах вищої освіти короткострокові сертифікатні програми й тренінги з академічної доброчесності, академічного письма, використання цифрових інструментів та штучного інтелекту в дослідженнях.
3. Організовувати дискусійні платформи, наукові майстерні та міжкафедральні семінари для обговорення практик академічної культури та обміну досвідом між викладачами, аспірантами й студентами.
4. Запровадити внутрішні політики прозорого використання генеративного штучного інтелекту під час виконання освітніх і наукових робіт із обов’язковим декларуванням AI-інструментів.
5. Розширити практику проведення конкурсів есе, студентських дебатів, воркшопів та практикумів з академічної доброчесності й культури наукового дослідження.
6. Забезпечувати психологічний супровід і професійну підтримку учасників освітнього процесу через консультаційні центри, менторські програми та практики травмочутливого навчання.
7. Активізувати співпрацю з міжнародними партнерами через спільні вебінари, гостьові лекції, літні школи, подвійне керівництво дослідженнями та участь у міжнародних грантових програмах.

На професійному рівні

1. Викладачам і науковцям систематично проходити підвищення кваліфікації з академічного письма, цифрової грамотності, використання AI-інструментів та міжнародної наукової комунікації.
2. Практикувати використання відкритих наукових ресурсів, міжнародних баз даних, систем перевірки академічної доброчесності та менеджерів бібліографії у дослідницькій діяльності.
3. Упроваджувати інтерактивні методи навчання: кейс-методи, дискусії, проєктне навчання, рефлексивні практики та міжкультурні комунікаційні вправи.
4. Формувати навички відповідального використання штучного інтелекту через критичну перевірку інформації, дотримання норм цитування та уникнення академічного плагіату.
5. Розвивати професійні спільноти молодих дослідників, менторські ініціативи та мережеву взаємодію для підтримки академічної культури й професійного зростання.
6. Використовувати практики самооцінювання та рефлексії для вдосконалення наукової комунікації, педагогічної майстерності та професійної етики.