Гендерована інвалідність: заняття до Міжнародного дня людей з інвалідністю

3 грудня світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю.

Цей день не є святом. Мета, заради якої цей день був проголошений, – це привернення суспільної уваги до проблем людей з інвалідністю, нагадування людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю.  

Проте інвалідність – це не тільки питання реабілітації або соціального забезпечення. Це питання прав людей з інвалідністю і це стає вирішальним фактором, коли мова заходить про те, які заходи потрібні, щоб люди з інвалідністю стали повноцінними громадянами своєї країни. Наприклад, в Україні людям на інвалідних візках взагалі відмовлено у суспільній діяльності, зважаючи на велику кількість фізичних бар'єрів, відсутність спеціально обладнаного транспорту, в'їздів у будівлі, ліфтів та місць громадського користування. Та найголовніше те, що більшість членів суспільства не диференціюють людей з інвалідністю за статевими ознаками.

Гендерні аспекти переживання людиною інвалідності, проблема захисту прав, гідності і благополуччя людей з інвалідністю стали темою практичних занять з «Гендерно чутливої соціальної роботи» у студентів 0025-стн та 0026-стн групах (викладач – к.п.н., доц. Гончаренко О.В.).

Наразі проблема гендерного підходу до соціальної роботи з чоловіками і жінками, які мають інвалідність, є доволі актуальною, бо кожного дня вони стикаються з дискримінацією в соціальній, економічній та інших сферах суспільного життя. Майбутні соціальні працівники мають враховувати, що інвалідність і стать в сукупності, а не окремо, впливають на становище індивіда в суспільстві і певним чином оформляють його / її життєві шанси. Зокрема, жінки з інвалідністю піддаються подвійний дискримінації – при прийомі на роботу, при вступі до освітніх установ – з огляду на їх інвалідність та статеву належність.

Тому соціальне обслуговування людей з інвалідністю має носити нон-дискримінаційний характер: слід виявляти і долати ті гендерні стереотипи в практичній соціальній роботі, які принижують людську гідність і обмежують життєвий вибір. Якщо майбутні соціальні працівники зможуть розпізнати і спростувати гендерно-стереотипну ідеологію, то тим самим підтвердять власний професіоналізм. Адже соціальна робота і соціальна реабілітація припускають активізацію ресурсів клієнта / клієнтки, створення умов для незалежного життя, повагу до людської гідності і дотримання прав людини незалежно від статі.