.jpg)
.jpg)
Під час Усеукраїнської науково-практичної конференції «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника» провідними вченими, методистами, учителями, молодими дослідниками України було проведено майстер-класи для вчителів-словесників:
- «Академічна культура дослідника в об'єктиві нової української школи»
(Семеног Олена Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка.)
Тема відповідає вимогам Концепції «Нова українська школа» (2016), а також Концепції розвитку педагогічної освіти. У документі наголошується щодо недостатньої обізнаності педагога з методами дослідницької діяльності; на потребі в портфоліо, який, зокрема, включає відомості щодо професійного вдосконалення, публікації, методичні розробки тощо. У межах заняття розглядалися сутність, рівні, складові академічної культури дослідника, проблеми академічної доброчесності, специфіка академічної комунікації; вправи на формування культури дослідницької роботи з науковим текстом, стилістичної, лексикографічної, термінологічної культури.
- «Педагогічна майстерність – національний феномен України»
(Лавріненко Олександр Андрійович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу теорії і практики педагогічної освіти імені І.Зязюна Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України). Майстер-педагог у виступі зазначив, що для розв’язання надзвичайно складних завдань реформування освітньої галузі, зокрема підготовки педагогічних кадрів для нової української школи сприятиме національний феномен педагогічної майстерності – цілісне категоріальне утворення із сукупності професійних педагогічних компетенцій, що зумовлюють педагогічну дію як якісний вимір та критерій освітньо-виховної системи за отриманими результатами освіти і виховання суб’єктів учіння. А ідеї педагогічної майстерності підготовки вчителя-майстра найяскравіше висвітлено у працях Івана Андрійовича Зязюна.
- «Національні лінгвістичні ресурси в освітньому процесі»
(Надутенко Маргарита Володимирівна, кандидат філологічних наук, науковий співробітник Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, керівник Загальноукраїнського центру словникарства)
Під час майстер-класу – продемонстровано національні лінгвістичні ресурси та методику їх використання у практиці шкільної освіти, професійно-технічної, вищої освіти (філологічні й нефілологічні спеціальності), зокрема для різноманітних завдань з української мови та літератури з метою формування мовної компетенції учня в сучасних умовах інформатизації суспільства.
Під час семінару було передбачено роботу з електронними ресурсами Українського мовно-інформаційного фонду: 1. Складання завдань із використанням електронних ресурсів; 2. Організація самостійної пошуково-дослідницької роботи; 3. Використання електронних словників у практичній фаховій діяльності.
- «Емоційний інтелект педагога: як бути щасливим?»
(Закорко Вікторія Вікторівна, методист Інформаційно-методичного центру управління освіти і науки Сумської міської ради, учитель української мови та літератури Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4, м. Суми Сумської області)
Серед наскрізних умінь, визначених Концепцією «Нова українська школа», особливе місце належить емоційному інтелекту. Що таке емоційний інтелект? Як сформувати його в учнів? Чому дорослим, які знаходяться поруч із дитиною, важливо вміти володіти своїми емоціями й бути обізнаними у сфері емоційного інтелекту? Який зв'язок рівня емоційного інтелекту педагога з успішністю роботи, ступенем емоційного вигорання? Про це (і не тільки) було сказано майстринею-педагогом на майстер-класі. Практичні вправи допоможуть слухачам майстер-класу оволодіти навичками самоконтролю, навчать розпізнавати емоції, розуміти мотиви поведінки учнів, зроблять комунікацію більш ефективною.
- «Традиції та інновації як діалогічний консенсус у процесі вивчення української прози 20-30-х років ХХ століття (на матеріалі малої прози М.Хвильового, В.Підмогильного)
(Владимирова Валентина Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка).
Вивчення літератури є специфічним процесом, бо художній текст вимагає від реципієнта не тільки уважного прочитання, напруження думки, а й своєрідної співпраці з автором, розуміння природи художнього слова, його багатопідтекстовості.
Український літературний процес 20-30-х років ХХ століття спрямовує читачів на пошуки справжніх духовних орієнтирів, розвиває креативне мислення. Синтез традиційних підходів до вивчення літератури та інновацій сприяє більш вдумливому прочитанню художніх текстів, розвиває науково-дослідницькі здібності студентів-філологів.
- «Етнокультурні коди українського фольклору»
(Кириленко Надія Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури, заступник декана ФІСФ СумДПУ імені А.С. Макаренка)
Кожна епоха формує свою кодову систему. Репрезентативність тексту культури є відображенням її смислового потенціалу, завдяки силі й яскравості якого образ епохи постає як багатогранна реальність. Творцями історії є живі люди, люди свого часу, вони виражають національну самоідентичність. З’ясувавши етнічні ознаки українців, учасники майстер-класу, можуть пояснити їхнє історичне минуле, сьогодення та певною мірою зазирнути в майбутнє.
- «Семінар для учнів-слухачів МАН «культура писемної наукової мови: список використаної літератури. Нові стандарти»
(Герман Вікторія Василівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка)
Важливим етапом дослідницької діяльності учнів-слухачів МАН є написання наукової роботи, її оформлення відповідно до нових стандартів. Для учасників пропонувався семінар, мета якого – проаналізувати зміни в оформленні списку використаної літератури й виробити практичні навички на цьому етапі наукової роботи.
- «Культура мовлення сучасного вчителя: орфографічний тренінг»
(Громова Наталія Василівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка)
Як зазначав І. Дзюба, «Рідна мова – це найособистіша і найглибша сфера обстоювання свого «Я». Успішними ми будемо тоді, коли будемо ще й грамотними! Кожний свідомий громадянин має зрозуміти, що вільне володіння українською мовою є невід’ємним чинником поваги до себе, до власного народу.
Як звикнути до нового правопису самим та допомогти учням? Про це говорили під час майстер-класу, здійснювали аналіз цікавих навчальних методів та прийомів для вивчення та закріплення нових правил, практичне удосконалення орфографічної компетентності як невід’ємного складника культуромовної особистості, виховання пошани до рідного слова.
- «Медіаосвіта: лайфхаки для вчителя»
(Пономаренко Наталія Петрівна, викладач Машинобудівного коледжу Сумського державного університету, аспірантка кафедри української мови і літератури Сумського педагогічного державного університету ім. А.С. Макаренка, тренер з медіаграмотності)
Кожен громадянин сьогодні – це медійна особа, адже ми, сучасні жителі, – заручники медіапростору: ми створюємо інформацію, реагуємо на неї, поглинаємо її... Медіаосвіта сьогодні – одна з провідних компетентностей педагога, здобувача освіти, батьків. Під час майстер-класу розкривалися питання медіаграмотності, її важливості та шляхів впровадження медіаосвіти.
- «Формування медіаграмотності на уроках української мови та літератури»
(Панченко Тетяна Миколаївна, учитель української мови та літератури Сумського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 26 Сумської міської ради, вища кваліфікаційна категорія, «старший учитель», переможець І етапу та лауреат ІІ етапу всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2018».)
Під час майстер-класу формувалися шляхи мовної особистості до медіаграмотності. «Медіаграмотність – складова медіакультури, яка стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе та спілкуватися за допомогою медіазасобів, успішно здобувати необхідну інформацію, свідомо сприймати та критично тлумачити інформацію, отриману з різних медіа, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують» (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні).
- «Медіаграмотність: критичне мислення учнів у мультимедійному світі (позакласна робота в школі)»
(Ячменик Марина Михайлівна, канд. педагог. наук, викладач кафедри української мови і літератури СумДПУ імені А.С. Макаренка, тренер із медіаграмотності, керівник наукового гуртка «Медіаграмотність майбутнього вчителя», адміністратор ФБ-сторінки «Медіакультура вчителя-словесника»)
Учитель сучасної школи має навчити учня бути відповідальним споживачем і творцем інформаційного простору (формувати читацький смак та культуру споживання контенту; уміти відбирати, критично оцінювати інформацію; уникати небезпеки обману, маніпуляцій і дезінформації – формувати навички медіагігієни та онлайн-безпеки у віртуальному світі). Учасники майстер-класу здійснили огляд ігрових он-лайн-ресурсів від Академії Української Преси та IREX, які можна використати у позакласній роботі в школі; долучилися до створення газети.
- «Формування підприємницької компетентності школярів як крок до розвитку успішної особистості»
(Майковська Вікторія Ігорівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри маркетингу та торговельного підприємництва Харківського торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету.)
Майстер-клас був корисним для педагогічних працівників із різною кваліфікацією та стажем роботи. Заняття присвячене розвитку підприємливості як важливої риси успішної людини, відповідального споживача товарів і послуг й ефективного суб’єкта економічних відносин.
Як результат, у форматі науково-практичної конференції, проведених майстер-класів учасники отримали теоретико-методичні та практичні рекомендації щодо втілення концептуальних засад Нової української школи, здійснили неоціненний обмін досвідом та сертифікати.
Хижняк Ольга Миколаївна,
методист відділу освіти, молоді та спорту
районного методичного кабінету
Липоводолинської районної державної адміністрації
