Від імені кафедри української мови і літератури СумДПУ імені А. С. Макаренка висловлюємо щиросердну подяку керівниці видавничих проектів «Словникова спадщина України» і «Українська граматична класика» громадської організації «Ротарі Клуб Київ Сіті» Богуславській Лесі Олександрівні, усім учасникам проєктів та особисто консультантові панові Ростиславу Воронезькому за подвижницьку діяльність задля збереження національного інтелектуального надбання, збагачення української словникової спадщини та популяризації української мови.
Уклінно дякуємо за щедрий дарунок – перевидання унікальних книг, що ввійшли до мовознавчої скарбниці. Тісна співпраця з Інститутом української мови НАН України й Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України забезпечила високий науковий рівень перевиданих джерел, на які, безсумнівно, взоруватимуться послідовники.
«Словник української мови» за редакцією С. Єфремова й А. Ніковського (1927–1928 рр.), «Українсько-російський словник» А. Ніковського (1926 р.), «Словник ділової мови. Термінологія та фразеологія» М. Дорошенка, М. Станіславського і В. Страшкевича (1930 р.), «Словник технічної термінології (загальний)», який уклали І. Шелудько й Т. Садовський (1928 р.), стануть у пригоді досвідченим науковцям і допитливим початківцям як цінні джерела та вагомі приводи для подальших наукових пошуків у царинах лексикології, фразеології та граматики української мови. Такі словники, як цілющі ліки, допоможуть українським філологам і пересічним мовцям позбутися ментальної колоніальної залежності, сприяючи розвитку як мовних, так й естетичних уподобань.
Для багатьох поколінь надійним порадником стала книга «Норми української літературної мови» О. Синявського (1931 р.), яка і сьогодні залишається цінним джерелом інформації про історичний контекст мовних одиниць, їхній статус як бажаних чи неприйнятних. Особливого значення вказана праця набуває за часів дерадянізації «Українського правопису», який нарешті розпочався.
Удоступнення таких поважних видань на папері допоможе кожному читачеві усвідомити правдиву вагу титанічних зусиль, докладених заради утвердження української мови та її поступу. Перевидані книги творять панораму тогочасної мовної практики, оприявлюють сенс мовної дискусії, вияскравлюють мовні смаки та присмаки доби. Словникарство першої третини ХХ століття засвідчує, що, як і майже 100 років тому, сьогодні ми торуємо шлях розбудови українськомовного простору нашої держави.
На окрему згадку заслуговують ґрунтовні передмови, які написали доктор філологічних наук, професор П. Ю. Гриценко і доктор філологічних наук, професор В. М. Брицин. У своїх зверненнях до читачів вони стисло схарактеризували науковий доробок видатних українських мовознавців, більш докладно зупиняючись на репринтних розвідках. Посутніми також є факти з біографій знаних словникарів, зокрема пов’язані з перешкоджанням їхній фаховій діяльності, звинуваченнями в «українському буржуазному націоналізмі», арештами тощо.
Відновлені завдяки проєктам словники та граматичні праці дозволять не тільки ознайомитися з українською мовознавчою думкою зазначеної доби, простежити суголосність і тяглість ідей, а й закарбувати в національній пам’яті надбання інтелектуальної еліти Розстріляного Відродження, забезпечивши неперервність духовних традицій нашого народу. Значущі для української нації видання допоможуть і фаховим філологам, і майбутнім учителям, і, сподіваємося, пересічним мовцям повернутися до витоків рідної мови та реанімувати слова, штучно вилучені з ужитку через те, що відрізняли нашу мову від російської та були (й залишаються!) маркерами української національної ідентичності.
Плекаємо надію, що видавничі проєкти «Словникова спадщина України» й «Українська граматична класика» і надалі пильно відновлюватимуть утрачене, згадуватимуть призабуте і даватимуть нове життя духовним скарбам української нації.
Матеріал підготувала
доцент кафедри української мови і літератури І. І. Брага
