31 травня – 7 червня 2024 р. тривала навчальна дальня практика студентів спеціальностей 014 Середня освіта (Географія) і 106 Географія.
Прибувши 1 червня 2024 р. до базового табору в с. Ворохта Івано-Франківської області, здобувачі освіти здійснили екскурсію цим населеним пунктом, в ході якої ознайомилися з особливостями забудови та об’єктами туристсько-рекреаційної діяльності у Ворохті, оглянули панораму засніжених вершин Драгобрату і Чорногори.
Наступного дня програма практики передбачала низку досліджень і спостережень за маршрутом Ворохта – Рахів – центр Європи (урочище Круглий) – Ворохта. Прибувши до Рахова, здобувачі освіти долучилися до проведення метеорологічних спостережень на місцевій метеостанції. Тут вони мали можливість попрацювати з основними метеорологічними приладами в реальних умовах, поспостерігати за роботою метеорологів, ознайомитися з особливостями ведення журналів метеорологічних спостережень, укладанням синоптичних телеграм, шифрованих відповідних синоптичним кодом. Про особливості проведення метеорологічних спостережень студентам розповіли начальник Сумського гідрометцентру Олександр Пономарьов, який долучився до керівництва практикою, і викладач метеорології Анатолій Корнус.
Програма практики також передбачала проведення гідрологічних досліджень на р. Тиса. За допомогою гідрометричного млинка, наданого співробітниками метеостанції, було визначено швидкість течії річки; також було встановлено її ширину й глибину, що дало можливість розрахувати всі основні характеристики стоку. На завершення, з річки було взято води та проаналізовано її якість за допомогою експрес методів хімічного аналізу, який провела Юлія Вакал.
Завершивши гідролого-метеорологічні дослідження, студенти й викладачі прибули потягом до урочища Круглий (село Ділове), де знаходиться географічний центр Європи. Тут здобувачі освіти розглянули деякі питаннями центрографії, зокрема різні методики визначення географічних центрів, ознайомилися з особливостями ведення туристко-рекреаційної діяльності на прикладі інформаційно-туристичного центру «Центр Європи» Карпатського біосферного заповідника, оглянули розташовану тут колибу-музей.
Повернувшись до Рахова, студенти доторкнулися до життя, побуту й традицій вівчарів, про які можна дізнатися відвідавши музей гуцульської бриндзі. Тут здобувачі освіти ознайомилися із сучасними музейними технологіями, такими, як віртуальна та доповнена реальність, завдяки яким побували на полонині, в колибі вівчарів, стали учасниками гуцульського весілля й навіть склали іспит із бриндзезнавства, який приймала співробітниця музею й місцевий екскурсовод Ольга Шкуро.
Центральною подією практик стало сходження 3 червня 2024 р. на найвищу вершину України – г. Говерлу (2061 м), під час якого вивчаються гірські ландшафти, досліджується спектр висотної поясності та набувається досвід гірських пішохідних походів. Задля сходження на найвищу вершину України й проведення навчального польового семінару, до колективу сумських студентів і викладачів долучилися колеги-географи з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Мирослав Проскурняк і Петро Чернега.
Через значну засніженість Чорногірського хребта, довелося дещо скоригувати початково запланований маршрут, однак, завдяки злагодженій роботі усієї групи, яка розпочалася ранковою руханкою, підйом на вершину завершився успішно. Впродовж маршруту здобувачі освіти мали можливість ознайомитися з вертикальною зміною ландшафтів, динамікою ерозійних процесів, формами нівально-гляціального рельєфу, дослідити витоки р. Прут. Воду з одного з джерел на схилі Говерли було взято для проведення хімічного аналізу, результати якого увійшли до звіту.
4-й і 5-й дні комплексної географічної практики було присвячено природно- і суспільно-географічним дослідженням за маршрутом Ворохта – Яремче. Завдання 4-го дня практики у Ворохті включали вивчення р. Прут, дослідження підземних вод на прикладі природного джерело Татарівського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку. Також здобувачі освіти ознайомилися з роботою спортивних та туристсько-рекреаційних закладів, зокрема навчально-спортивної бази «Авангард» та міні-готелю «SPA Excellent Family».
Наступного дня здобувачі освіти прибули до м. Яремче, де піднялися еколого-пізнавальним маршрутом «Стежка Довбуша» (заповідне урочище Дрібка) по схилу г. Маковиця до висоти 800 м. Тут досліджувалися природні комплекси буково-ялівцево-смерекового лісу та відслонення пісковиків ямненської світи. По завершенні цієї частини практики її учасники спустилися в каньйон р. Прут, де ознайомилися з геологічною будовою та іншими особливостями русла річки, воду якої також будо взято для дослідження її хімічного складу.
Передостанній – 6-й день дальньої практики здобувачів освіти спеціальностей 014 Середня освіта (Географія) та 106 Географія передбачав вивчення традицій, побуту і звичаїв гуцулів – етнографічної група українців, яка проживає у Карпатах. З цією метою студенти відвідали етнографічний музей «Феєрія карпатського духу». Концепція музею у тому, що тут з’єднується два світи: гуцульської хати і світ лісових духів та мешканців лісу. Відтак учасники практики змогли приміряти на себе ролі мольфарки, лісових мавок, чугайстра і навіть Олекси Довбуша, зіграти на трембіті, дерев’яному гуцульському «саксофоні» та інших народних інструментах.
З позитивними враженнями від музею та карпатської частини практики в цілому, студенти відправилися до Києва, відвідавши, згідно програми практики Національний науково-природничий музей НАН України та Інститут географії НАН України, де ознайомилися з основними напрямами сучасних географічних досліджень. З ними здобувачів освіти ознайомив заступник директора інституту з наукових питань, член-кореспондент НАН України Сергій Лісовський. Заключний день дальньої географічної практики також її учасників подарунками – книгами, написаними співробітниками Інституту географії.
